Українська література 7 клас

Тема: Андрій Чайковський «За сестрою». Родинні цінності та патріотизм у творі

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст 6-9 розділу повісті Андрія Чайковського «За сестрою»; дослідити композицію твору; охарактеризувати членів родини Судаків, стосунки у сім’ї; дослідити як у творі розкриваються риси патріотизму; звернути увагу на особливості використання фольклорних мотивів і засобів у повісті; розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки; виховувати почуття любові до рідної землі, своєї родини; поваги до історичного минулого, його видатних осіб і героїв.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап

2. Перевірка домашнього завдання

3. Повідомлення теми та мети уроку

Кожна людина і кожний народ мають свої святині. Портрет на стіні дідуся і бабусі – це не просто данина традиції, це пам’ять про тих, хто творив історію, з кого варто брати приклад. Мало хто знає, що в давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять про своїх предків була природньою потребою. Триматися свого роду, оберігати сімейні реліквії, традиції, передавати їх у спадок наступним поколінням – було обов’язком. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали «людьми без роду-племені».

Любов до своєї родини спонукала юного Павлуся, героя повісті Андрія Чайковського «За сестрою» долати небезпеки та труднощі, бути сильним та сміливим. Сьогодні на уроці ми продовжимо опрацювання повісті Андрія Чайковського, з’ясуємо чи вдалось Павлусю відшукати сестру, які перешкоди траплялись на його шляху і яким чином він їх долав.

4. Актуалізація опорних знань

• Який час описано у повісті «За сестрою»
• Що сталося з родиною Судаків під час нападу татар?

5. Створення родинного дерева Судаків

Давайте пригадаємо, якою була родина Судаків, уклавши родинне дерево та охарактеризувавши кожного члена сім’ї у творі.

• Які стосунки були між членами родини?
• Як відбулася зустріч Павлуся та Петра?
• Якою була зустріч синів із батьком?
• Чому Петро та Степан Судаки не захотіли вирушати на пошуки Ганни?
• А що вирішив зробити Павлусь?

6. Опрацювання навчального матеріалу. Робота над змістом твору «За сестрою»

• Що сталося з Павлусем, після втечі з козацького табору?
• Як можна охарактеризувати хлопця, який вирішив самостійно розшукувати свою сестру?
• Якими навичками повинен володіти подорожуючий? Чи були вони у Павлуся? Відповідь обґрунтуйте цитатами з твору

Тут натрапив на два високі камені, що стоячи один коло одного, лишали між собою невеличку прогалину. Недалечке тих каменів була відстань від води до берега, де можна було коня попасти. Перед тою прогалиною, що між каменями, ріс високий кущ верболозу. Павлусь аж усміхнувся, побачивши таке гарне місце.

Далі побіг на беріг і почав збирати цілими оберемками суху траву й бадилля. Все те скинув з гори в прогалину між каменями. Тепер викресав вогню, запалив віхоть сухої трави й пішов поза верболоз у прогалину… Павлусь розвів невеличку ватру. Комарів прогнав. Оглядаючи своє леговище, він побачив під берегом печеру і подався туди з віхтем горючої трави. Випаливши печеру, він приніс сюди своє сідло і лагодився спати.

Тепер він нагадав, що йому хочеться їсти. Він не хотів з‘їдати усіх своїх припасів. Забавляючи себе, він збирав потоптані гаденята і кидав в огонь. Вони на жару вертілися, пухли, а відтак тріскали, аж вогонь розприскувався. Але тою забавкою голоду не заспокоїв. Павлусеві нагадалося, чи не можна б їсти печену гадюку або... жабу… Можна б і птицю вбити з пістоля, та тепер ніч. Нічого не поможе, треба пекти жабу. Він узяв жмуток трави, запалив і пішов до ріки…

Аж дивиться, а біля нього щось плеснуло по воді. Він стояв, не рухаючися. Трава горіла ясно. З неї відпадали горіючі іскри на воду і тут гасли, шиплячи. Павлусь побачив, як надплила риба…Павлусь стояв непорушне. Трава догоряла. Тоді Павлусь запустив блискавкою руку в воду, зловив рибу за голову і вп'ялив пальці в її зябри. Догоряючу траву пустив на воду, його огорнула пітьма. Лише бачив білу рибу у своїй руці, що пручалась на всі боки.

— Це мабуть краще, як жаба, — подумав Павлусь. — Слава тобі, Господи!

• Що сталося, коли хлопець прокинувся вранці?

• Як, на ваш погляд, харциз вислідив хлопця?
• Чому Павлусь розповів харцизу про свої наміри під час подорожі?
• Яким чином Карим допоміг Павлусеві?
• Чи виправдалися слова Павлуся, адресовані Харцизу: «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає!»?
• Чому козаки не повірили Кариму і його балачкам?
• Якою була кара харциза?
• Як почував і поводив себе Павлусь після того, як Карим продав його купцеві? Зачитайте

Татари видавались Павлусеві якимись добрячими людьми, не такими, як ті, що Спасівку грабили. Це були крамарі, такі самі, як ті, що не раз у Спасівку заходили.

Хлопець повеселішав і почав татар цікаво розпитувати про все. Він їм подобався. За кілька днів він освоївся з таким життям. Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був понятливий, і татари не могли надивуватись тому. Інші бранці були якісь неприступні, дикі, все плакали, а Павлусь, вивчивши татарські слова, послугувався ними в розмові…

— Ми купці. Ти лишися з нами, прийми нашу віру.

— Я ще не знаю, яка ваша віра. А хіба ж між вами хрещених нема?

— Нема. Ти мусиш виректися хреста, плюнути на нього.

Павлусь плюнув би татаринові в очі за таку зневагу християнської віри.

— Я насамперед хочу вивчити вашу мову, а це потім...

— Добре, добре!— говорив татарин — Коли станеш мослемом, то й вільний будеш, а потому можеш до великої почести у нас дійти... ти гарний хлопець. Не один з ваших був у нас великим везиром у падишаха в Царгороді...

• Як така поведінка характеризує Павлуся?

• Що сталося з Павлусем, коли купці приїхали до Коджамбаку?
• Чому Мустафа наказав покарати хлопця?
• Як відбув покарання Павлусь? Зачитайте

На долині в челядній вибили Павлуся так, що аж кров текла із спини. Хлопцеві текли сльози з очей, але закусив губи до крови і не видав ні одного стону.

• Про що це свідчить?
• Хто опікувався Павлусем у Коджамбаку?
• Якою була служба Павлуся на посаді конюха? Зачитайте

Павлуся заставили доїти кобили, робити каймак (сир) та кумис (горілку з кобилячого молока). Не було йому спочинку від світу до ночі. Та Павлусь робив своє діло, слухаючи у всім Муя. Биття він боявся, мов вогню. Так тривало три тижні.

Тепер післав його Муйо пасти табун. Це вже була легша робота і більше свободи.

Павлусь любив коні.

Як лиш дістався сюди, став придумувати спосіб утечі. Коня вже вибрав. Приготовлявся до втечі, помалу і з розмислом. Він почав обкрадати товаришів конюхів. В одного вкрав ножа, в другого сумку на харч, в третього узденицю. Все це ховав ніччю в дуплаве старе дерево. А що покірний, слухняний, усім служив охоче, то й ніхто його не підозрівав.

• Чи вдалося Павлусеві втекти?
• Що сталося із ним дорогою?
• Яким чином Павлусь обдурив татарина? Зачитайте історію, яку він вигадав

Мене послав пан по знахаря. В степу знахар славний живе. Я знаю його печеру. У мого пана син недоліток занедужав; що й робили, нічого не помагає. Так бранці переповіли панові про нашого знахаря. А він мені дідусем по мамі приходиться. Так пан Мустафа кличе мене, гладить по голові та й каже "Їдь по того славного чоловіка, бери найліпшого коня з мого табуна, хай приїжджає сюди. Я його золотом обсиплю, як він поможе. Коли не привезеш, каже, то твоя смерть". Тепер хай буде тому смерть, що мені не дав доїхати. Ну! Мустафа-ефенді гарненько тобі подякує...

Тепер можу тобі сказати усе. У нас так: їдеш по знахаря для хворого, то не оглядайся позад себе, ані не кажи нікому, уди їдеш, а то вся знахарева сила пропала і хворому не поможе. Ік прийдеш до знахаря, так він зараз тебе питає: "А не оглядався позад себе? Не казав нікому, куди їдеш?" Ти скажеш правду, то він і вусом не моргне і не поїде. А коли ти оглядався або сказав, а збрешеш, то він поїде, але не вилікує. Тому я тепер до знахаря не поїду, бо коли б збрехав і він приїхав, а не поміг, то Мустафа-ефенді йому голову відрубати накаже; а мені його шкода, бо кажу тобі, він мені дідусем приходиться і славний знахар. Йому 150 років зроду. Борода в нього по саму землю, а вії такі, що ціле лице заслоняють. Казала моя покійна бабуся, царство їй небесне, що він вродився з зубами, з оселедцем і з вусами… не радив би я вашому братові до нього заходити. Він з чортякою побратаний і все має кілька чортенят на послугах, за чурів значить. Так коли до нього наблизиться хто нехрещений, то йому зараз зірвуть голову, а тулуб з душею в пекло понесуть.

• Які художні засоби використані в описі знахаря?
• Чому, попри те, що вдалося позбутися татарина, Павлусь повертається до Мустафи?
• Що рятує Павлуся від покарання?
• Що знав хлопець про сина Девлет-гірея?
• Яким представ перед очима Павлуся Девлет-гірей?
• Як хан сприйняв хлопця?
• Для чого Павлусь запропонував Девлет-гірею віднайти свою сестру Ганнусю? Як це його характеризує?
• Як жилося Павлусеві у хана? Зачитайте

Тепер жилось йому дуже добре. Йому дали повну свободу. Виходив, коли хотів, до міста, їздив на коні, стріляв з лука та з рушниці. Був веселий, і за це його всі полюбили. Девлет-ґірей казав йому видати гарну одежу, і тепер годі було в ньому пізнати того обідраного невільника, кінського пастуха.

• Де була знайдена сестра хлопця?
• Якою була зустріч брата з сестрою?
• Про що необхідно було розповісти Ганнусі Девлет-гірею?
• Для чого Павлусь вдавався до хитрощів перед розмовою Ганнусі з ханом?
• Чи дізнався про це хан? Зачитайте

— Тепер, коли ти свобідний, подай мені руку, мій друже! — сказав Мустафа, простягаючи руку до Павлуся. — Мені вже розказували, який ти славний козак... Та одне скажи мені: яким чином бачила твоя сестра, як мене полонили, коли вона була в обозі?

— Ось я це й хотів сказати, — говорить Павлусь. — Тепер признаюся, що я збрехав. То я все бачив, а навмисне сказав на сестру, щоб ти її казав шукати. Без цього не бачити б мені її більше.

— Та й хитрун бо з тебе, синку, хитрун! — каже мірза, всміхаючись. — Ну, я тобі це вибачу, подай мені свою руку!

• Що ще попросив Павлусь у хана?
• Як це його характеризує?
• Чим завершується твір? Зачитайте

Девлет-ґірей велів написати грамоту і послав гінця в Коджамбак.

Павлусеві потекли сльози з очей.

Він забув про всі злидні, про всю злість до татар. Простив їм усе відразу...

7. Творча рефлексія

Повість Андрія Чайковського завершується щасливо. Павлусеві вдається віднайти свою сестру та повернутися на Батьківщину. Протягом усього твору він постає перед нами справжнім патріотом, який не хоче зрікатися християнської віри, а в моменти небезпеки прагне померти «як козак». Проте наприкінці твору він пробачає татар. Чому? Свою відповідь обґрунтуйте у вигляді міні-есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.

8. Зачитування учнівських есе

9. Робота над композицією твору

• Пригадайте, що називають композицією твору?
• З чого складається сюжет?
• Що називають позасюжетними елементами?
• Наведіть приклади позасюжетних елементів повісті Андрія Чайковського «За сестрою»
• Назвіть елементи сюжету повісті «За сестрою»

10. Підсумки уроку у формі тестового опитування

Пройти тестування онлайн: https://learningapps.org/display?v=p7dwf6g1n18

1. Голодний Павлусь після втечі з козацькогого табору на вечерю приготував собі печену:
а) рибу;
б) жабу;
в) гадюку.

2. Хто розбудив Павлуся?

а) брат Петро;

б) сестра Ганна;

в) харциз Карим.

3. Харциз продав Павлуся татарам-купцям, що їхали в Крим з:
а) Візантії;
б) Києва;
в) Одеси.

4. Хто з козаків зрозумів, що Карим бреше?

а) Андрій Недоля;

б) Степан Судак;

в) Семен Непорадний.

5. Про що думав Павлусь, перебуваючи в оточенні татарських купців?
а) Страшну кару, яка його очікувала;
б) жорстокість Карима по відношенню до нього;
в) реальну можливість швидше зустрітися із сестрою.

6. За непокірність татарину Мустафі Павлусь вимушений був працювати:
а) біля коней;
б) на полі;
в) в саду.

7. Готуючись тікати від Мустафи, Павлусь сховав ніж, сумку з харчами, вуздечку:
а) під великий камінь;
б) у кам’яній печері;
в) в дуплі дерева.

8. Через що було призупинено кару над хлопцем за його втечу?
а) Зважаючи на сумлінну роботу по господарству;
б) бо хлопець сам вернувся до господаря;
в) приїзд мулли хана.

9. Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби:
а) хлопець залишився у нього служити;
б) було знайдено Мустафу-агу;
в) козацтво призупинило походи на татар.

10. Зустрівшись із сестрою після тривалого розлучення, Павлусь називав її:
а) соловейком;
б) перепілочкою;
в) голубкою.

11. За наказом хана до повернення Мустафи-аги Ганнуся повинна була жити:
а) з Павлусем;
б) в окремій кімнаті під наглядом охорони;
в) в гаремі.

12. Остап Швидкий, якого Павлусь попросив у хана визволити з неволі, був для нього:

а) земляком;
б) названим братом;
в) дядьком по матері.

9. Домашнє завдання

№ 10 с. 105 (п)