РМ. № 13. Особливості будови опису природи. Сполучення в одному тексті різних типів мовлення (розповіді й опису)
РМ. № 14. Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи.
Мета: поглибити знання шестикласників про типи мовлення, їх функції, удосконалити вміння розрізняти тексти-розповіді, тексти-описи і тексти-роздуми, ознайомити з особливостями побудови опису приміщення і природи;удосконалити вміння визначати тему й основну думку висловлювання, його належність до певного стилю; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний аналіз текстів, в яких поєднано різні типи мовлення (характеризувати їх зміст, структуру, мовні особливості), сприймати й усно відтворювати зв’язне висловлювання.
Обладнання: текст переказу, електронний носій із матеріалами до уроку, мультимедійна дошка, проектор, пам’ятки для дітей.
Тип уроку: урок розвитку мовлення.
Методи і прийоми: бесіда, розповідь, пояснення.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Звучить українська мелодія. На фоні музики – слайд-шоу (українське село), а потім вірш «Вишні» Богдан-Ігор Антонич.
ВИШНІ
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з Євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем
|
Творча робота
Ви щойно прослухали поезію «Вишні». Дехто з вас пробує писати вірші, але не всі. Та всі вмієте складати сенкани. Складіть і запишіть сенкан «Вишня».
Мозковий штурм
- Як ви вважаєте, про що ми сьогодні на уроці будемо говорити?
ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
- Запишіть у зошити тему уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів
ІV. Виконання практичних завдань творчого характеру
Дослідження-порівняння
Прочитати тексти. Визначити їх типологічну приналежність.
Текст 1
Костик зітхає: ну чого це брат ніколи не хоче обговорити з ним гру? Сам же казав, що він на футболі розуміється, як суддя міжнародної категорії. Потім Костик думає: Олег, звичайно, усе вже обговорив із тренером. На те ж він і тренер. І при цій дум легше: Олег добре знає, як йому грати. Отже, можна зовсім не хвилюватися за нього. Такі м’ячі з «дев’ятки» витягатиме, що стадіон тільки охатиме від захвату. (М. Слабошпицький)
Текст 2
На полі вже починається розминка. Костя стає в Олега за воротами. Йому добре буде видно кожен братів рух.
- Тільки, щоб я і слова не чув од тебе під час гри, -
гукає йому Олег. І спритно ловить м’яча. – Щоб ти мене не відволікав!..
Наче б Костик сам цього не знає! Наче б він хоче Олегові заважати!
Звичайно ж, мовчатиме, як риба.
Нарешті обидві команди вибігають на центр поля. Привітання, оплески стадіону. А м’яч уже у грі. (М. Слабошпицький)
- З якою метою у другому тексті введено роздум?
Творче спостереження з елементами зіставлення
- Прочитайте висловлювання. До якого типу мовлення вони
належать? У якому стилі мовлення вони написані?
Текст 1
До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо – геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа – огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшнику, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати. (О. Довженко)
Текст 2
Рельєф дна, як і рельєф суходолу, дуже різноманітний: є на ньому підводні гори і підводні рівнини. У рельєфі дна Світового океану можна виділити такі частини: шельф – затоплені прибережні частини материків з глибинами від 0 до 200 м; материковий схил – це поверхня дна від 200 до 2000 м, що стрімко обривається; ложе Світового океану – глибинна частина дна. Вона нерівна. В ложі Світового океану виділяють підводні хребти та глибинні підводні рівнини. (З підручника)
Фізкультхвилинка
Колективне опрацювання теоретичного матеріалу за підручником
V. Узагальнення зробленого на уроці
Вибірково-розподільний диктант
- Згрупуйте заголовки текстів за типами мовлення.
- Лелека. 2) Дивовижна людина. 3) Легенда про щастя. 4) Спогад.
5) Що таке канікули? 6) У чому сенс життя? 7) Чи може бути людина щасливою? 8) Олександр Довженко. 9) Роздуми художника. 10) На відпочинку в таборі. 11) Ярослав Мудрий. 12) На шляху до екологічної катастрофи. 13) Володимирський собор. 14) За селом. 15) Степ у передранішній тиші. 16) Батьківська хата.
- За якими заголовками можна визначити, що текст може поєднувати різні типи мовлення?
- Назвіть заголовки, у текстах яких має міститися: а) опис приміщення; б) опис природи.
IV. Самостійна робота з текстом для сприймання й усного відтворення
► Прослухати текст. Визначити тему висловлювання. Дібрати заголовок. На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики й похилі верби. Далі вгору йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном.
А на другому боці лежали іскристі, рівні луки.
На світанку клювали невеликі лящі та язі. Але, захопившись красою теплого ранку, я проґавив кілька разів рибу і перестав стежити за поплавцями.
Чудесний вересневий день починався пташиним співом. Я люблю ці останні сухі, теплі дні.
Повітря прозоре й тихе, тільки ледве помітно парує вода. Ось про-сюркотіла крилом качка над головою і зникла в імлі, за деревами. Вона полетіла з поля на Біле озеро днювати.
На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб. Він сидів нерухомо і здавався вирізьбленим з дорогого каменю, немов штучна іграшка. Раптом ця красива пташка хлюпнула у воду, сховалась на мить і, зразу вихопившись, помчала над водою з різким свистом, схожа на синю стрілу.
Тиша… Викинувся короп і ляснув по воді. Я здригнувся і пошкодував, що така рибина не вчепилась на гачок моєї вудки.
Риба почала грати, пішла на поверхню, значить, уже навряд чи клюватиме.
Я взяв малу вудку, сів у човен і поплив на другий берег Дінця, на луг. Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, з заростями латаття, стрілолистом. В цій затоці можна легко наловити краснопірок, плотвички, язенят, а іноді й окунь смикне (О. Копиленко, 238сл.).
► Довести, що текст належить до розповіді з елементами опису: указати на речення, що містять розповідь, і речення, в яких подається опис природи.
► Самостійне складання плану тексту.
Орієнтовний план:
1. Затишний куточок на Дінці.
2. Захопившись красою теплого ранку.
3. Качка просюркотіла над головою.
4. Водомороз над самою водою.
5. Риба почала грати.
6. На другому березі Дінця.
Лексико-фразеологічна робота
► Які назви дерев (кущів) і види риб згадуються в тексті? Які з них вам невідомі?
Дерева: осика, верба, дубняк (дубова памолодь), береза, бересток (листяне дерево з коричнево-сірою корою й овальними, загостреними на кінці листками), дика груша.
Кущі: верболіз, паслін, кушир, латаття, стрілолист. Види риб: лящ, язь, водомороз, короп, краснопірка, плотвичка, окунь.
► Пояснити значення слова урвище. (Урвище — стрімкий, прямовистий схил чого-небудь, глибоке провалля, звичайно між горами.)
V. Усне переказування тексту
Скласти усний докладний переказ тексту відповідно до плану.
VІ. Підсумок уроку
- Любіть свій рідний край, знайте та шануйте його історію, бо в народу, який не знає свого минулого, немає майбутнього.
VІІ. Оцінювання роботи учнів на уроці
VІІІ. Домашнє завдання
1група. Виписати з художньої літератури текст, в якому поєднано: а) розповідь з описом; б) розповідь з роздумом. Охарактеризувати мовні особливості тексту.
2 група. Скласти узагальню вальну таблицю «Типи мовлення».
|