8 клас. Українська мова.

Тема. Інтерв’ю в публіцистичному стилі

Мета: ознайомити учнів з жанром інтерв’ю, особливостями інтерв’ювання;

навчити конструювати та інтонувати правильно питальні речення; формувати вміння брати інтерв’ю; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; виховувати загальнолюдські цінності, потребу вчитися протягом життя.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Привітання. Перевірка готовності до уроку.

- Вправа «Мікрофон».

Учитель пропонує дітям, передаючи мікрофон, дати відповідь на запитання:

- Чи хотіли б ви, щоб вас показали по телевізору?

- Що цікавого про себе могли розказати?

- На які б запитання хотіли відповісти?

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою та завданнями уроку.

- Тільки що ви всі дали відповідь на поставлені запитання. Як можна назвати такий вид роботи? Що він вам нагадує? /Інтерв’ю/

- Що ви знаєте про інтерв’ю? Що б хотіли дізнатися?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Вправа «Асоціативний кущ»

- Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «інтерв’ю»?

- Яка мета інтерв’ю?

2.Відновлення знань про особливості публіцистичного стилю мовлення.

- Пригадайте й назвіть ознаки публіцистичного стилю (точність, логічність, піднесеність,офіційність)

- В яких сферах життя використовується публіцистичний стиль мовлення?

3. Додаткова інформація.

- Будь-який твір публіцистичного стилю повинен відповідати принципу СТОКАЦ: Своєчасність

Точність

Об’єктивність

Коректність

Аргументованість

Цілісність

Про це слід пам’ятати і під час створення інтерв’ю

І\/. Засвоєння нового матеріалу.

1. Словниковий диктант із поясненням лексичних значень слів. /з використання тлумачного словника/

Мас-медіа, екшн, бліц-портрет, шпальта, візаві, експромт, патетика, стендап, меседж, прес-реліз, модератор, антураж, реципієнт.

Довідка: мас-медіа - засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто засоби масової інформації; бліц-портрет - публікація, яка містить короткі відомості про людину; шпальта - вертикальна смуга на сторінці газети, журналу, утворена рядом коротких рядків; візаві – опонент; експромт - принагідний виступ (прозовий, віршований, музичний) без підготовки, різновидність імпровізації; патетика - настроєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної вистави, які характеризуються пафосом, піднесеністю, схвильованістю; стендап - поява журналіста в кадрі з яким-небудь повідомленням, зверненим безпосередньо до глядачів; меседж - інформація, яка містить певний прихований смисл; прес-реліз - це документ, в якому організація чи публічна особа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації (ЗМІ); модератор - професійний ведучий в ЗМІ (особливо в ток-шоу), зазвичай професійний журналіст; антураж - оточення, середовище, навколишня обстановка; реципієнт - об'єкт комунікації, який залишається для комунікатора анонімним.

2. Записати слова, даючи визначення понять.

- людина, що бере інтерв’ю … /інтерв’юер/

- процес взяття інтерв’ю… /інтерв’ювання/

- різновид інтерв’ю, переважно з місця події, здебільшого про спорт… /флеш-інтерв’ю/

- людина, в якої беруть інтерв’ю ../респондент/

3. Повідомлення учнів (домашнє завдання)

- Психологія інтерв’ю.

- Комунікативна функція журналіста.

- Розминка перед інтерв’ю.

- Таємниця погляду.

- Місце та технічні засоби для інтерв’ю.

4. Робота з текстом.

Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Користуючись матеріалом тексту, зробіть висновок, яких правил слід дотримуватися при постановці запитань під час інтерв’ю.

Його величність — запитання

Запитання — це своєрідний ключ до успішного інтерв’ю. Зрозуміло, що воно має бути насамперед змістовним і нестандартним.

Буває, щоб сформулювати справді цікаве запитання, доводиться «просіяти» великий інформаційний масив. Але воно того варте. І автор такого запитання вартий поваги.

Від журналіста вимагається особлива винахідливість, уміння побудувати нестандартне питання. Наприклад, під час інтерв’ю в прямому ефірі телеканалу «1+1» за участю екс-державного секретаря США Мадлен Олбрайт після традиційної «розминки» журналіст запитує гостю: «Пані Олбрайт, у вас така симпатична прикраса — брошка у формі метелика. Очевидно, ви любите все літнє?..» «Насправді, — відповіла поважна гостя, — я надаю перевагу прикрасам у вигляді

різноманітних зміїв, але іранський лідер якось заявив: подивіться, яка ця Олбрайт зміюка, у неї навіть прикраси — змії. Відтоді мушу уникати улюблених брошок-змій». Така напівжартівлива відповідь, безумовно, надала спілкуванню непротокольного характеру. Журналіст «елегантно» вийшов на комплекс важливих питань про відносини між США й ісламським світом. Обговорення специфічної міжнародної проблематики набуло особистісного забарвлення, стала доступнішою інформація.

У сучасній практиці інтерв’ю особливо цінуються запитання з певним підтекстом, що надають спілкуванню неабиякої інтриги. Таке питання здатне заскочити співбесідника зненацька; отже, відповідь може бути збагачена ексклюзивною й несподіваною інформацією.

Завдання журналіста — викликати знаменитого співрозмовника на відвертість, спонукати його до глибоких і цікавих міркувань. Дослідник сучасної практики західної журналістики Девід Рендол виділяє цілу низку питань, здатних, на його думку, генерувати несподівані відповіді. Зокрема:

- Ваш перший спогад?

- Найкраща порада, яку ви отримали від батька/матері?

- Хто мав найбільший вплив на ваше життя?

- Ваша перша робота/машина/любов?

- Що ви робите, коли нервуєте?

- Чому ви не здатні протистояти?

Цей перелік можна поповнювати для себе і самотужки. В нагоді може стати, зокрема, своєрідне колекціонування афоризмів (крилатих, авторських, з народної творчості...). Афоризми — місткі і доступні вислови — наштовхують на змістовні запитання-роздуми. Ось стародавній китайський афоризм — «Якщо ви схвильовані гнівом, намагайтеся відволіктися від його причини; позбувшись пального, яке підживлює гнів, ви уникнете його» — можна трансформувати в приблизно таке запитання: Як вгамовуєте спалах своїх емоцій, як уникаєте конфліктів?.. Питання, хоч і простеньке, однак дає можливість зачепити близьке кожному з нас, дещо приземлити знаменитість, переконати глядача, що вона — така ж жива людина, як і він. У цьому й полягає принадність інтерв’ю з відомою людиною.

Отже, ефективність інтерв’ю залежить від змісту запитання, а також інтонації його висловлення. Наскільки воно буде насиченим, промовистим і виразним, настільки й вагомою буде відповідь. Інтерв’ю — динамічний, універсальний і цікавий жанр.

\/. Закріплення матеріалу

Міні-проект «Інтерв’ю з письменником, творчість якого ми вивчаємо на уроках української літератури. І. К. Карпенко-Карий».

— Сьогодні ми спробуємо створити портретне інтерв’ю.

Мета: розвивати вміння писати в специфічному журналістському жанрі, дослідити факти біографії та творчий доробок І. К. Карпенка-Карого, узагальнити інформацію у вигляді статті-інтерв’ю; виховувати повагу до класиків української літератури.

Кінцевим результатом проекту має бути оформлене письмово інтерв’ю.

Матеріали і ресурси: комп’ютер; підручник з української літератури.

Робота над проектом.

Іван Карпенко-Карий — найвизначніша постать в українській драматургії. Талановитий драматург-новатор збагатив нашу літературу творами різноманітних жанрів — соціально-побутовою і соціально-психологічною драмою, соціальною комедією характерів, історичною драмою. Своєю акторською майстерністю, зокрема природженим умінням передати найсуттєвіше у психологічно вмотивованій поведінці особистості, він вніс вагомий вклад у розвиток українського театру.

Орієнтовні запитання до І. К. Карпенка-Карого:

1. Скажіть, будь ласка, чому Ви обрали собі саме такий псевдонім?

2. Хто з Ваших родичів також пробував свої сили на сцені?

3. Чи не могли б Ви детальніше пояснити, як обирали собі псевдоніми Ваші рідні брати і сестра?

4. Що Ви можете розповісти про свій арешт у Ростові-на-Дону?

5. Як Ви розцінюєте умови, у яких відбувалося становлення національного театру?

6. Назвіть своїх однодумців-драматургів, які створювали п’єси для молодого українського театру.

Як закінчити інтерв’ю? Як правило, журналіст просить співрозмовника розповісти про свої плани на майбутнє, висловлює добрі побажання, дякує за бесіду.

\/І. Контрольно-корекційний етап

1. Робота з опитувальником Пруста.

Довідка.

Марсель Пруст - один із найвідоміших письменників XX століття. Його головний твір — семитомна епопея «В пошуках утраченого часу».

В кінці ХІХ століття Марсель заповнив анкети, відповіді на які до сьогодні вважаються найоригінальнішими із існуючих.

Прочитайте запитання та оберіть декілька з них, на які ви б самі хотіли дати відповідь. Поставте одне із запитань своєму однокласнику.

1. Ваша найхарактерніша риса?

2. Яка ваша мрія про щастя?

3. Що для вас є найбільшим нещастям?

4. Яким би ви хотіли бути?

5. Ваш улюблений колір?

6. Ваші улюблені письменники (поети)?

7.Улюблений літературний герой?

8. Здібність, якою ви б хотіли володіти?

2. Створення узагальненого словникового слова «Інтерв’ю»

- Підберіть до кожної букви слова «Інтерв’ю» слово, яке характеризує його або стосується його.

І-нтерес, ініціативність, інтелектуальний

Н-овина, неповторний, натхнення.

Т-ворчість, терпіння, тактовність.

Е-нергійність, експресія, ефективність.

Р-ішучість, репортаж, ризик.

В-відповіді, відкритість, ввічливість, вміння спілкуватись.

‘Ю-рливий.

\/І. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.

\/ІІ. Домашнє завдання

Візьміть та запишіть інтерв’ю інтерв’ю у Карпенка-Карого