Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини в повісті “Інститутка”. Образи персонажів – людей із народу та панночки
ТЛ: реалізм
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, майстерність письменниці у змалюванні образів та в розкритті власної позиції;
розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; уміння аналізувати текст твору, навички характеристики образів; формувати кругозір, світогляд;
сприяти виховуванню гуманізму, негативного ставлення до насильства над особистістю, життєстверджуючого світосприйняття, естетичного смаку.
Очікувані результати: учні повинні
ЗНАТИ: короткі відомості з біографії та творчості видатної української письменниці Марка Вовчка; зміст повісті «Інститутка».
ВМІТИ: аналізувати повість, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, жанр, композицію; виокремлювати в творі основне; висловити власну думку про поняття гуманізму, негативне ставлення до насильства над особистістю.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи навчання, прийоми: інструменти з формування критичного мислення(«Знаю – хочу знати – взнав», «Зигзаг», «Даймонд», «Твір-метаморфоза) ); міні-діалоги, колективна робота з текстом твору,бесіда, фронтальне опитування, інтерактивні вправа «Мікрофон».
Форма організації навчальної діяльності учнів: урок –аналіз художнього твору.
Обладнання: портрет Марка Вовчка, тексти твору, таблиці, тести.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Технологія .«Знаю – хочу знати – взнав».
Перед учням ряд питань за темою.
- Що вам відомо про Марка Вовчка?
- З якими творами ви знайомі?
- Що особливого у її творчості?
- Про що ви взнали з її біографії, повісті «Інститутка»?
- Про що ви хотіли б ще взнати?
Відповіді учні заносять до таблиці. Колонка «ХОЧУ ВЗНАТИ» є рушійною силою для подальшої роботи на уроці.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання.
1.Літературний диктант
№
з/п
|
Питання
|
Відповіді
|
1.
|
Кому Марко Вовчок присвятила повість «Інститутка»?
|
Т. Шевченкові
|
2.
|
Хто «хрещений батько» збірки «Народні оповідання» Марка Вовчка ?
|
Пантелеймон Куліш
|
3.
|
Автор поетичного послання «Марку Вовчку».
|
Т. Шевченко
|
4.
|
Російський письменник, який переклав російською мовою «Народні оповідання» й «Інститутку».
|
Іван Тургенєв
|
5.
|
Яку першу назву мала повість «Інститутка»?
|
«Панночка»
|
6.
|
Від якої особи ведеться розповідь у творах Марка Вовчка?
|
Від першої особи
|
7.
|
Хто назвав повість «Інститутка» «перлиною української літератури»?
|
Іван Франко
|
8.
|
Яка подія є зав’язкою твору?
|
Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою
|
9.
|
Кому належать слова «І тим, що учать, — нуда, і тим, що вчаться, — біда. Багацько часу пропало марно!»?
|
Панночці
|
10.
|
Впізнай героя. ««І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!»
|
Панночка
|
11.
|
Впізнай героя. «Тепер я вже не боюсь вас… Хоч мене живцем із’їжте тепер!»
|
Катря
|
12.
|
Впізнай героя. «Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася».
|
Устина
|
- Учні переказують основні епізоди або епізод, який їх найбільше вразив при читанні повісті Марка Вовчка «Інститутка».
- Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Слово вчителя.
Враження майбутньої письменниці від перебування в харківському пансіоні дало поштовх до написання «Інститутки», у якій вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат. Під маскою гарненької панянки, що вміє належним чином «подати» себе в панському товаристві, криється жахлива внутрішня сутність людини — носія зла.
2.Складання «сюжетного ланцюжка».
Устина розповідає → Приїзд → Устина стає служницею інститутки, → Приїзд →
про себе панночки терпить знущання, її ледь не задушили гостей
Панночка закохується, → Молоді виїжджають → Панночка взялась хазяйнувати на →
одружується з полковим зі слугами на свій хутір хуторі по-своєму
лікарем
Устина знайомиться з Прокопом.
3.Технологія «Зигзаг»
За допомогою даної технології учні складають порівняльну характеристику Устини й панночки (колективна робота)
Фази заняття:
- Поділ на групи;
- Обрання експертів (керівників);
- Оголошення завдання: колективно скласти порівняльну характеристику Устини й панночки
- Планування роботи груп(план, тези, ключові слова);
- Розподіл завдань між членами груп;
- Перевірка результатів (експерти зачитують результати роботи груп перед всім класом).
Матеріал для вчителя.
Спільне
Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати
Відмінне
Устина
весела, життєрадісна, працьовита, добра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива
Панночка
жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до простих людей, жадібна, примхлива.; любить чоловіка, але по-дивному
- Робота в парах.
— Якщо взяти в цілому, то образ панночки можна вважати негативним, а образ кріпачки Устини — позитивним. Спробуйте визначити, а чи є щось позитивне у панночки, а негативне — в Устини.
(Панночка розумна, кмітлива, хазяйновита; Устина дуже покірна, несмілива і т. ін.)
- Проблемні запитання до учнів.
— Чому дівчина-кріпачка має ім'я, а панночка — ні?
— Хто, враховуючи назву твору, є головною героїнею повісті — Устина чи інститутка?
— Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися, напевно, й багатші паничі?
- Робота в групах.
Складіть характеристики другорядних персонажів, виписавши цитати, зібравши мовні
характеристики:
— пана;
— бабусі-служниці;
— Прокопа;
— Назара;
— Катрі;
— старої пані.
- Слово вчителя.
Змальовуючи героїв, талановиті письменники намагаються показати не лише індивідуальні, притаманні певній людині риси, а й характерні для більшості людей даного часу й стану. Тому ці образи називають типовими, і діють такі герої за типових обставин.
Наприклад, дівчата із дворянських сімей училися в пансіонах або інститутах, цікавилися здебільшого танцями й музикою, мріяли про вигідних женихів; як поміщиці були жорстокими до кріпаків, пихатими, жадібними, вважаючи все, зроблене людьми, своєю беззаперечною власністю, даною Богом. Такою є й інститутка, недаремно ж у неї немає у творі навіть власного імені.
- Міні-вікторина «Про кого це?»
1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». (Прокіп.)
2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон». (Назар.)
3) «Любо на волі дихнути». (Устина.)
4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». (Катря.)
5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» (Бабуся:служниця.)
6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». (Інститутка.)
7) «Не б'є, не лає, та нічим і не дбає». (Пан.)
- ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
- Підведення підсумків за технологією «Знаю – хочу знати – взнав».
2.Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення.
«Мене вразило…»
«Думаю, що Марко Вовчок була…»
«Вважаю, що художня майстерність письменниці у творі…»
3.Технологія «Даймонд» (творча робота, семирядковий «вільний» вірш)
Устина
Весела, життєрадісна,
Кохає,працює, мріє.
Устина – доброта. Панночка – зло.
Лицемірить, знущається, грішить.
Жорстока, невдоволена,
Панночка
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І рівень – виписати цитати до характеристики образів;
ІІ рівень – скласти тестові завдання за біографією Марка Вовчка (6 завдань);
ІІІ рівень –написати твір-метаморфозу (уявити себе в ролі автора і від ії імені створити судження) «Авторська позиція у творі».
|