ПЧ №3 Олесь Гончар. “Бригантина”
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю О. Гончара; показати його майстерність у розкритті характерів людей, незвичайності і своєрідності внутрішнього світу дитини; розвивати образне та логічне мислення, вміння висловити свою думку; виховувати любов до всього живого і корисного на землі, доброту, щирість, прагнення бути авторитетом; перевірити вивчене з розділів «Національна драма», «З української прози».
Обладнання: портрет О. Гончара; виставка його творів.
Епіграф:
Бабуся була неписьменною, але без неї, певно, я не став би письменником. В її лагідній, людинолюбній натурі, в її образі ніби втілювалося для мене все краще, що є в нашого народу: працьовитість, чесність, правдивість, безмежна доброта, обдарованість.
О. Гончар
І. З'ясування емоційної готовності до уроку. Мотивація навчальної
діяльності.
1. Технологія «Світлофор».
2. «Незакінчене речення».
— Від уроку я очікую...
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
(Вчитель зачитує епіграф та розповідає про письменника).
— Олесь Терентійович Гончар народився 03.04.1918 р. в слободі Суха Кобеляцького району на Полтавщині. Виховувала його бабуся, оскільки мама померла, а батько одружився вдруге і забрав до себе сестру Олесю. У 1927 році Олександр (так називали його всі) пішов до сільської школи. В голодні тридцяті бабуся його ледве опухлого виходила. В 1933 році 14-літній підліток влаштувався кореспондентом районної газети, яка згодом направила його до харківського технікуму журналістики, а в 1938 році Гончар — вже студент Харківського університету філологічного факультету. Першокурсник пише оповідання «Черешні цвітуть», яке друкують у журналі «Радянська література», а у 1941 році за оповідання «Орля» він отримує свою першу премію.
Олесь Гончар пройшов через усю війну. Демобілізувавшись, поновився на четвертий курс літературного факультету Дніпропетровського університету. У 1946 році журнал «Вітчизна» надрукував першу книгу майбутнього роману Прапороносці» — «Альпи».
У 1959—1971 pp. керував Спілкою письменників України. За роман «Людина і зброя» в 1960-му році був нагороджений Державною премією імені Т. Шевченка.
Відомий роман «Собор», що розпочав свою Голгофу ще у 1968 p., був заборонений, але завідуюча однієї із книгарень за позичені гроші викупила всі примірники твору, що надійшов в її магазин, і з великим ризиком розповсюджувала книгу серед справжніх патріотів.
Після «Собору» ще були «Циклон» (1970), «Бригантина»(1973), «Берег любові» (1976) та ін.
Коли в жовтні 1991 р українське студентство голодувало під Верховною Радою, в числі голодуючих була онука Гончара — Леся. Останні роки життя Олесь Гончар прожив у незалежній Україні. Помер 14.07.1995 р. Ховав його весь Київ і вся Україна.
2. Робота над змістом повісті «Бригантина».
— З ким зв'язані всі події повісті «Бригантина»? (З Порфиром Кульбакою.)
— Якого віку головний герой? (13 років.)
— Яке ім'я його матері і ким вона працює? (Знатна гектарниця Оксана працює на науково-дослідницькій станції у придніпровському селі Комиїианці, плекає виноград на голих пісках.)
— Яка проблема виникла у Оксани? (Не може справитись із сином. Все ускладнюється ще й тим, що у Порфира немає батька — він «напівсирота».)
— Що примушує матір віддати свого сина в режимну школу для юних правопорушників? (Непослух, бродяжництво, хронічна недисциплінованість.)
3. Характеристика образу головного героя — Порфира Кульбаки.
— Назвіть антонімічні пари рис характеру Кульбаки, доберіть цитати із тексту.
(Доброта — жорстокість; чесність — здатність до обдурювання; відвертість — потаємність; любов — ненависть).
— Які риси характеру визначають духовну суть Порфира?
(Справедливість, дружба, сміливість, волелюбність.)
— Зачитайте цитату, яка доводить віру Марисі Павлівни у сьогоднішнього Кульбаку.
(«Міряти людину маємо не по її падіннях, а по її висотах».)
— Чи вірять і педагоги, і комишанці, і автор, що з комишанського зайдиголови вийде справжня людина? (Так. Кожен вірить, що морально здорове начало візьме гору.)
— Чим найбільше дорожив Порфир Кульбака ще до прибуття в школу? (Волею. «Надміру загострений інстинкт свободи».)
— Як розумів Порфир свободу? («Гуляй — скільки хочеш, іди — куди заманеться...»; «усе належить тобі»; «існує для тебе, ти тут повновладний господар».)
— Чого не розумів Кульбака? (Істинна свобода —- усвідомлена необхідність мислення і творення, духовна розкутість, висока людська гідність.)
— Яка причина штовхнула Порфира на правопорушення? (Відсутність батька, який би був для нього авторитетом у всьому.)
— Через що хлопчик залишився поза увагою матері?
(Надмірна жалісливість, росте без батька, велика завантаженість на плантаціях, — обмаль часу для виховання, брак вміння зрозуміти сипа, перейнятися його інтересами і почуттями.)
4. Робота в групах.
Учні об'єднуються в групи та утримують завдання: виписати цитати:
а) які висвітлюють проблему браконьєрства (І група);
б) які розкривають методи виховання у спецшколі (II група);
в) які розкривають образ Тритузного як «запеклого краєзнавця» (III група).
5. Звіти представників груп.
III. Закріплення вивченого.
1.«Зайве слово».