Розділові знаки при відокремлених членах речення

Мета: продовжувати опрацювання поняття про відокремлені та уточнюючі члени речення з восьмикласниками, навчити вживати розділові знаки при них, правильно використовувати в усному і писемному мовленні; розвивати логічне та критичне мислення, культуру мовлення, вміння узагальнювати; виховувати повагу до традицій українського народу.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКІВ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда.

— Яку роль виконують головні та другорядні члени речення?

— Що таке дієприслівниковий зворот? Яка його роль у реченні?

— Що таке дієприкметниковий зворот?

— Як виділяються дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченні?

— Наведіть власні зразки речень із зазначеними зворотами.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Порівняльна робота.

— Порівняйте подані парами висловлювання. Чим вони подібні і чим різняться?

Простими чи складними є речення, записані у II стовпчику?

1. Луги струсили срібну росу, роз- Луги, струшуючи срібну росу,

ляглись співами своїх соловей- розляглися співами своїх соловей-

ків, голосним куванням сивих зо- ків, голосним куванням сивих зо-

• (Панас Мирний)

2. Нарешті закружляв лапатий Сніг закружляв, лапатий і сріб-

• сріблястий сніг. лястий. (Панас Мирний)

3. Тут, де панує степова тиша, каз- Тут, серед степової тиші, казка

• сама проситься в слова. сама проситься в слова. (/. Цюпа)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

4. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя.

(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.)

У простих реченнях окремі поширені чи непоширені члени можуть вимовлятися з трохи іншою інтонацією, ніж усе речення. Вони стають більш значущими щодо смислу й звертають на себе більшу увагу слухача. Це — відокремлені члени речення.

Другорядні члени речення, разом зі словами, що до них відносяться, виділені за смислом особливою інтонацією чи паузою, називаються відокремленими.

2. Проблемне завдання.

— Прочитайте. Від яких слів і які питання треба поставити до виділених графічно й комами смислово-граматичних груп слів? Роль яких членів виконують ці групи слів у реченні? Чому лише другорядні члени речення можуть відокремлюватися?

1. Ріка, всупереч нашим сподіванням, виявилася неглибокою. 2. Там летять із гір потоки, обганяючи вітри. (Олександр Олесь)

3. Ботаніку, або науку про рослинний світ, вивчають уже в шостому класі. 4. Ображений і гордий, стоїть він біля вікна. (/. Шиян)

5. Вся школа вийшла на суботник, включаючи й першокласників.

6. Від берега, під вербами, вода була зеленава. (М. Коцюбинський)

Опрацювання опорної таблиці _ Відокремлені члени речення

4. Лекція вчителя. ,

Умови відокремлення другорядних членів речення:

1) Незвичайний, зворотний порядок слів. Наприклад: Тільки де-не-де виглядають над кудлатими вербами гребені хат, вшиті очеретом.

2) Велика кількість залежних слів від одного члена речення. Наприклад: Хлопець розповідав, по-дитячому посміхаючись з приводу ще невисловлених думок.

3) Синтаксична (граматична) несполучуваність слів, які пов'язуються між собою лише за значенням. Наприклад: І це ж ми всі, дрібні та непомітні серця ведемо у краї блакитні. (М. Рильський)

4) Додаткове значення чи відтінок якогось другорядного члена. Наприклад: Будучи дуже пошкодженим, човен поступово тонув. Стилістично відокремлення ґрунтується на посиленні ролі другорядних членів речення в певній позиції за допомогою інтонації, наголосу та інших засобів. Виділення надає відокремлюваному члену речення нових відтінків — додаткової предикації, виразної обставинності тощо.

Відокремлення буває обов'язкове (зумовлене специфікою конструкції) й факультативне, що його здійснює автор, з волі якого посилюються, підкреслюються, наголошуються або послаблюються певні відтінки значення. Обов'язково відокремлюються, наприклад, дієприслівниковий зворот та дієприкметниковий зворот, що стоїть після означуваного слова.

Якщо в науковому та офіційно-діловому стилях факультативне відокремлення майже відсутнє, то для мови художньої літератури воно характерне.

Слід розрізняти уточнюючі члени речення й відокремлені. Уточнюючими називають члени речення, що мають додаткове значення, уточнене стосовно того члена речення, з яким вони зв'язані однією синтаксичною функцією.

Уточнюватися можуть не тільки другорядні, а й головні члени речення. Наприклад: і. Внизу, десь під самими вікнами, почувся гомін чужих голосів. (О. Гончар) 2. Обидва, Діденко і Чумак, прислухались до шереху у передпокої. (А. Головко)

5. Завдання учням.

— Прочитайте текст з належною інтонацією. Випишіть речення з відокремленими членами. Поясніть умови відокремлення.

Протягом століть скриня в Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси — все найцінніше для господині. Тут зберігався і посаг нареченої. Виходячи заміж, дівчина забирала з собою і скриню, котра символізувала працелюбність нареченої та її родини, бо все, що в ній було, виготовлялося власноруч.

За звичаєм скриню ставили на видному місці. Поряд з вишиваними рушниками та килимами вона була окрасою хати. На весіллі при перевезенні — «пересувинах» — скриню оглядало все село, обговорюючи її вартість і художнє оздоблення.

Скрині виробляли переважно з липи, тополі, берези, вільхи чи верби — з весни і до середини літа, бо після Спасівки вже починалися весілля. За літо один майстер міг зробити до 20 скринь. З дощок виготовляли шальовки, котрі скріплювали клеєм, а оковку робили, використовуючи бляху та ковальські цвяхи. Потім бляху фарбували в чорний колір і починали розмальовувати скриню. (Л. Орел)

6. Бесіда.

— Розкажіть, у якому народному обряді найчастіше опоетизована скриня?

— Поясніть лексичне значення слів посаг, наречена.

— До якого пласту лексики належить слово шальовка, з якою метою вживається воно в тексті?

— Поясніть правопис виділених слів. Виконайте їх повний морфологічний розбір.

7. Робота з підручником.

(Учитель пропонує учням виконати вправу з підручника.)

5. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тренувальне завдання.

1) Поширте подані речення уточнюючими або відокремленими членами, поясніть розділові знаки.

1. Сьогодні він був зосереджений. 2. Чути переплеск весла. 3. Сонце сховалось за лісом. 4. Стояла надзвичайно приємна й тиха весна. 5. Відбудеться зустріч з письменником. 6. Ми читали вірші.

2) Прочитайте текст. Які звичаї, пов'язані із саджанням дерев, ви чули від батьків, старих людей? Дайте характеристику відокремлених членів речення. Перепишіть, розкриваючи дужки. Саджають, що приймається, (най)частіше вербу, котра росте на всякій

землі, навіть на піску, потім люблять сріблясту тополю, листя якої, з білою підкладкою, яскраво блищить на сонці, і особливо люблять горобину, червоні грона якої протягом декількох місяців прикрашають двір. Горобину саджають перед вікнами в церковних оградах. (Як)що в хаті є дівчина (на)порі, то за тином з'являються сині й лілові чашечки кручених паничів, яскраво червоні квіточки королевого цвіту, жовтоцвітна красолька, високий мак. Розведення саду обумовлене місцезнаходженням двору, й немає такого господаря, котрий не насадив би яблунь, грушевих або вишневих дерев, маючи хоча б шматочок вільної землі(у) дворі або (на)городі.

(За М. Сумцовим)

— Чим пояснити, що в цьому тексті кілька разів вживаються односкладні речення,певного типу?

2. Творча робота.

— Складіть усне зв'язне висловлювання про відокремлені члени речення, даючи відповіді на питання:

1) Що таке відокремлення? •

2) Які члени можуть відокремлюватися? Яка їхня роль?

3) За яких умов відокремлюються другорядні члени речення?

4) Які спільні умови відокремлення означення і прикладки?

5) Чи завжди відокремлюються дієприкметникові та дієприслівникові звороти?

6) Що є підставою для відокремлення одиничних дієприслівників?

7) Чи тотожні поняття «відокремлені члени речення» і «уточнюючі слова»?

8) Які особливості в інтонації речень з відокремленими уточнюючими членами?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал за підручником і узагальнюючою таблицею.

2. Виконати вправу за підручником (на вибір учителя).