Тема: РМ(У) №4. Порівняльна характеристика жіночих образів
Т. Шевченка.
Мета: розглянути творчість Т.Шевченка в історико-культурному контексті доби; визначити своєрідність поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”, здійснити спробу компаративного розгляду поем, розкрити трагедію життя жінки-матері; розвивати мовленнєву культуру учнів; виховувати шанобливе ставлення до жінки, матері; почуття доброти, милосердя, совісті.
Обладнання: портрет Т.Шевченка, малюнки та ілюстрації учнів, репродукція картини «Богоматір», копія картини Т.Шевченка «Катерина», логічні схеми, літературознавчий словник.
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю,
Святая сила всіх святих
Пренепорочная, благая.
Т.Шевченко «Марія»
Тарас Шевченко – один з найталановитіших, найніжніших і найщиріших співців жіночої долі.
“Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері”.(М.Рильський)
І. Організаційний момент.
2. Оголошення теми і мети уроку. Учні самостійно пропонують очікувані результати від уроку.
3. Слово вчителя. Для Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем його творчості, а згустком крові, болем, що ятрив душу, постійним нагадуванням про життя простих селянок, таких близьких його серцю. І дівчина-наймичка, і покритка, і вдова, і мати, що народила кріпака, — це символ долі всіх українок, які злилися в поезії Кобзаря у величний, багатостраждальний образ України -матері. Доля кріпачки у Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, які зустрілися в поетовому житті. Це і рідна мати, це його рідні сестри Катря, Ярина та Марія, це, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як і героїню поеми “Катерина”, було зганьблено. Отже, жіноча недоля для великого Кобзаря є не тільки загальнонаціональною, а й особистою трагедією. Підтвердження цього є три абсолютно різні жіночі постаті, такі схожі за проблематикою, внутрішніми переживаннями.
Дослідники( учні класу) повідомляють інформацію про образ матері в Шевченкових творах ( матеріал стосується часу написання поем, особливостей композиці.
Поема «Катерина» написана в 1838 році в Петербурзі( рік викупу з кріпацтва). Автограф невідомий. Вперше надрукована в «Кобзарі» в 1840 році. Ця поема була і залишається однією з найпопулярніших у творчості раннього періоду. Під час навчання в Академії мистецтв Шевченко створив образ героїні поеми в картині «Катерина». Було створено інсценізацію, п»єсу-оперу, скульптурну композицію у Харкові.
Поема «Наймичка» написана у листопаді 1845 року в Переяславі. Вперше твір було надруковано у збірнику «Записки о Южной Руси» Пантелеймона Куліша без зазначення авторства, бо Шевченко саме перебував у засланні й друкувати його твори було заборонено. Окремі фрагменти покладені на музику, а в 1964 році на кіностудії імені О. Довженка було знято музичний фільм за поемою «Наймичка».
Поема «Марія» була написана в жовтні-листопаді 1859 року в Петербурзі. Вперше поему було надруковано в 1876 році у Празі. На євангелівському сюжеті Шевченко створив історію матері, яка народжує сина, та виховує його як борця за правду і волю, а після його смерті продовжує почату ним справу.
На уроці ми будемо працювати за таким планом:
Варіації художніх підходів:
а) домінування романтичного плану (“Катерина”);
б) побутово-реалістичних “Наймичка”;
в) символістсько-алегорична узагальненість у поемі “Марія”.
г)Внутрішній світ героїнь, глибина душі і велич; неможливість однолінійної оцінки характерів.
І.Франко про жіночі образи в поезії Т.Шевченка. ( І.Франко зазначав, що сюжет поеми «Мрія» більш ідилічний, ніж у попередніх поемах з тим же сюжетом, а поеми «Катерина» і «Наймичка близькі за своєю долею. Але Катерина не перенесла своєї долі, а наймичка - натура значно глибша, сильніша психологічно і морально. У всіх трьох поемах розкривається сила материнської любові, самопожертва , душевні страждання головних героїнь.
Учням пропонується проблемне питання:
У поемах, на вашу думку, чи відбувається еволюція жіночого образу.
1838рік 1845рік 1859рік
“Катерина” “Наймичка” “Марія”
Що спільного між героїнями поем “Катерина”, “Наймичка”, “Марія”?
Учні самостійно висловлюють власну думку, використовують метод «прес», аналізують зміст творів.
Фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.
Ідея християнського шляху наскрізь просвітлює ще одну Шевченкову тему, до якої він постійно, з невідворотністю фатуму, повертається, — тему жіночого гріха. Героїні “Кобзаря”, трансформуючись одна в одну, ведуть читача до порятунку духовного і засвідчують своїми долями, який тяжкий гріх до нього.
Три жінки стоять на трьох сходинках наближення до Бога. Усі три – Катерина, наймичка Ганна і Марія – вродливі, добрі, лагідні. Усі вони через свою наївну щирість чинять гріх – стають покритками. Так, це суперечить євангельській оповіді (але не заповідям!), насправді Пречиста не була покриткою, проте Шевченкові конче необхідно усіх трьох героїнь поставити в однаковісінькі вихідні умови, а також принагідно підкреслити: усі до єдиного люди уже за природою своєю гріховні, йдеться лише про те, як вони ведуться з тою гріховністю. Нагадую, Шевченко завжди, переповідаючи якісь значні історичні події, аби матеріалізувати свою думку, вносив у них будь-які зміни, необхідні для увиразнення ідейного змісту.
Схема-характеристика образів
Катерина Ганна Марія
Українські дівчата, які піддавшись першому пориву, коханню, лишаються обманутими, народжують синів. Вони щирі, ніжні, довірливі, наївні, повністю віддаються коханню, люблять свої дітей.
Три жінки (три типи людей) чинять в однакових умовах по-різному(висловлення власної думки). Катерина гине, не змігши пережити сорому, душевних поневірянь. Наймичка Ганна живе поряд із сином і тільки перед смертю відкриває правду. Марія не соромиться позашлюбного сина, а виховує його як борця з несправедливістю і продовжує почату ним справу.
- Як це зображує Шевченко? Учні зачитують уривки з поем, які зображують риси характерів головних героїнь. Виразне читання епізодів творів.
На мою думку, нам потрібно повторити теорію літератури, щоб зрозуміти творчий задум і дати відповідь на проблемне питання: чи відбувається еволюція образів у поемах Шевченка.
Виступ літературознавців (короткий запис у зошити визначень з теорії літератури: поема, реалізм, символізм, романтизм. Теорія літератури:
Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів.
Романтизм – художній метод у літературі і мистецтві, коли не задовольняючій митця дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю.
Реалізм – художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності.
Ліричний відступ - авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них.
Публіцистичний відступ – авторський відступ від розгортання подій, у якому письменник висловлює ставлення до суспільних проблем (застереження дівчатам).
Символ – один з поетичних тропів: умовне позначення якогось явища чи поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею.
Життєвий шлях людини – сходження вгору, до омріяного ідеалу. Сходинку за сходинкою долає людина, але часом під впливом певних обставин падає, скочується донизу.
Перед уроком кожна група вдома складає план до образів поем.
Орієнтовні плани -характеристики Катерини, Ганни, Марії:
Образ Катерини
1. Кохання дівчини.
2. Осуд людей.
3. Вигнання батьками.
4. Зрада коханої людини.
5. Самогубство.
Образ Ганни
1.Трагізм становища жінки.
2.Глибока душевна краса героїні.
3.Палка материнська любов до своєї дитини.
4.Готовність на самопожертву.
5.Невтомність у праці.
6.Чуйність і делікатність.
7.Материнський подвиг Ганни.
Образ Марії
1.“Квіт рожевий”, “кроткая”, “всесвятая”.
2.Народження сина.
3.Усвідомлення його участі.
4.Шлях за сином.
5.Голгофа.
6.“Дух святий свій понесла в їх душі вбогі”.
Обговорення досягнутих результатів, рефлексія, вирішення проблемного питання, власні висновки учнів, відстоювання позиції.
Три жінки опинилися у рівних трагічних умовах: покинуті, зганьблені, без допомоги близьких людей. Як вчинила кожна з них. Розглянемо результати на прикладі умовної таблиці першості.
На першій сходинці зупинилася Катерина (хоча все-таки ступила на неї, зберігши совість, честь і шляхетність). Найтяжчий її гріх перед Богом та злочин перед сином у тому, що наклала на себе руки, цим самим порушивши волю Всевишнього і – що страшніше – поникла перед ликом зла та мимоволі подовжила його, прирікаючи на наглу смерть сина. Одне слово, відмовилася шукати шлях до Бога.
Автор не картає свою героїню за малодушність, навпаки, жаліє її, сироту. І то закономірно: у кожного з нас, таких слабких і беззахисних, є своя межа терпіння, сили волі, і Катерина просто переступила свою межу, не справилася з надмірними емоціями.
Але є люди, котрі долаючи пекельні муки, складні життєві перепони, підіймаються на вишу сходинку. Це – наймичка Ганна. Вона зупинила в собі зло, подолала спокусу самогубства, підкорилася волі Божій і спокутала свій гріх, зробивши все для синового щастя: була поряд з ним, бачила, як він зростає, мужніє, одружується.
На третю, найвищу до Всевишнього, сходинку, підіймається Марія. Вона очистила свій формально-церковний гріх спасінням проти плоду цього гріха – Спаса, який приніс порятунок людям. Але не тільки це. Після розп’яття Сина Пречиста Діва, хоч сама падала трупом від болю й скорботи, знайшла духовні сили надихнути “своїм святим очисним словом” апостолів, що виявилися нетвердими й душеубогими (бо ж тільки люди, що іноді слабкі духом та можуть помилятися). Ця слабка, змучена жінка єдина в найтяжчу хвилину не втратила віру, підхопила добро, не дала його зупинити – уможливила майбутній порятунок людства, яке вбило її дитину. Отак покритка стала Покровою – заступницею і надією стражденного світу. Звернути увагу на спільнокореневі слова: покритка -Покрова.
- Як ставиться Шевченко до своїх героїнь?
(У “Катерині”, “Наймичці”, і “Марії” – це ліричні і публічні відступи (застереження, побажання, виправдовування, риторичні звертання до читачів, посилання)
Слід ще глибше дослідити ці образи. Відповіді учнів.
- Як повелися батьки з Катериною? Чому вони так вчинили з донькою.
- Чому Ганна віддає сина чужим людям? З яких причин наймається до старих.
- Чого боявся Йосип і що змусило його одружитись з Марією?
Про що це свідчить?
Світ жорстокий, і не тільки любов до людини рухає людством.
- Як зображують Матір на картинах художники?
Що спільного між звичайними земними жінками і Марією, що народила Спасителя людства?
Показ та коментування зображення образу Матері Божої Марії з немовлям
Зрозуміло, син у цих трьох поемах (”Катерина”, “Наймичка”, “Марія”) є символом щасливого майбутнього й добра, надії. Катерина, розчавлена злом, зрікається свого життя та довіреного їй Господом сина. Ганна ж спромоглася переступити пекельний біль, приймає умови, в які потрапила, з гідністю продовжує робити добро (рятує, виховує, плекає сина, несе відповідальність за його життя. Марія продовжує робити добро ще й духовно – не тільки ростить, а й виховує Спасителя, підхоплює синову справу після його загибелі, оберігає останню нить, що єднає нас, смертних, зі Всевишнім.
Тож і в людини, якщо вона хоче бути Людиною (богоподібною істотою), немає іншого виходу, як відповідати на зло Добром, хоча іноді це надзвичайно важко, а неминучі гріхи свої перетворювати у достоїнства, або хоча б робити висновки із вчинків.
Хто-хто, а Шевченко з власного досвіду добре знав, як то тяжко людині подарувати кривду, пробачити ворога. І тому поет у багатьох ключових творах подає разючі приклади християнської доброчесності і в такий спосіб переконує, просвітлює Господньою любов’ю себе і читача.
Висновки, підсумки уроку.
“Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в образі жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високий і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко”. Іван Франко
Отже, ще раз повторимо:
образ Катерини – трагічний;
наймички Ганни – величний;
Марії – героїчний.
- Чи є це відповідь на проблемне питання? Так, бо справді прослідковується еволюція (зростання) жіночих образів у творчості Тарас Шевченка.
Домашнє завдання. Повторити визначення з теорії літератури( поема, романтизм, символізм)
| 
