П`ятниця
18.07.2025
19:53
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Сайт учителя української мови та літератури Олійник Світлани Миколаївни
Головна Реєстрація Вхід
Каталог статей »
Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [236]
тести онлайн [0]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 6

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


конспекти уроків

Тема. Література українського романтизму

Ідейно-художні особливості романтизму. Поети-романтики (загальний огляд) Вічна тема кохання в баладі Петра Гулака-Артемовського “Рибалка”. Засоби романтичного зображення

ТЛ: романтизм

Мета: ознайомити учнів з літературою українського романтизму, її ідейно-художніми особливостями; охарактеризувати життя і творчість поета-романтика, проаналізувати його поезію; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати поетичні твори; виховувати любов до літератури, поетичного слова, почуття поваги до митців-романтиків, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Теорія літератури: романтизм

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет поет
а-романтика (П. Гулака-Артемовського), бібліотечка його творів, ілюстрації до змісту програмових поезій, матеріал про романтизм в українській літературі, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка Д/З.

Експрес-опитування
1. Романтизм – як художній напрям у літературі й мистецтві к.XVIII ст.- поч.XIX ст. став цілковитим запереченням … ( класицизму)

2. На ранньому етапі український романтизм утвердився як… ( фольклорний або народний)

3.Найчисленнішою була школа романтиків з центром у … (Харкові)

4.Український романтизм виник під впливом творчості європейських письменників – романтиків…( В.Скотта, Байрона, Г.Гейне,О.Пушкіна)

5.Романтизм утвердив у літературі лірику особистої журби, розвинув нові поетичні жанри:... (Романс, елегію, послання, посвяту, медитацію 0

6.Назвіть представників нової української літератури.. ( Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький)

ІІІ. Основний зміст уроку

1. Ідейно-художні особливості романтизму
1.1. Поняття про романтизм.
Романтизм — один із провідних напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці ХVІІІ ст. у Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині ХІХ ст.

Романтики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень. У художній творчості романтизм виявився в показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає в боротьбу.

Основною рисою романтизму є трагічне двоєсвіття: герой усвідомлює недосконалість світу і людей, страждає від спілкування з ними і водночас бажає жити в цьому світі з цими недосконалими людьми, мріє бути ними зрозумілим і прийнятим. + Повідомлення про український романтизм Ст.377Довідник.

1.2. Ознаки напряму:

· зображення виняткових людей у незвичайних обставинах;

· показ непересічних подій, найчастіше трагічних (таємничі вбивства, викрадання, чаклування, зрада, розлука тощо);

· наявність фантастики (фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети, надприродні обставини та ситуації);

· ліричний герой перебуває в гармонії з природою і природним життям;

· велика роль в усіх родах літератури національно-історичної тематики.
1.3. Тематична спрямованість:
історичне минуле України з її демократичним укладом, козацькою вольницею;
звитяжна боротьба проти зовнішніх ворогів;
викриття й засудження пороків суспільного ладу (захист скривдженого люду, вираження глибокого співчуття йому).

1.4. Основні герої романтичних творів — козаки, зокрема запорожці, самовіддані захисники Батьківщини та народні співці (кобзарі, лірники, бандуристи) — виразники дум і сподівань українського народу, творці й хранителі національної культури.

Поряд з образами реальних людей (козаків, гетьманів, селян, ремісників та інших) нерідко діяли міфічні — русалки, відьми, вовкулаки, упирі тощо. Усі романтичні герої високоморальні або ниці духом, надзвичайно вродливі або дуже потворні.
1.5. Романтичні пейзажі також незвичайні, нерідко страшні: дикі гори, глибокі ущелини, страхітливі хащі, безкрайні пустелі, , розбурхане море, циганський табір, бушування стихій .
2. Опрацювання життєвого і творчого шляху поета романтика.

2.1. Петро Петрович Гулак-Артемовський. (27.01.1790–13.10.1865). Життя і творчість. (Повідомлення учня)

2.2. Гулак-Артемовський «Рибалка». Читання твору. Ст. 147- 148

2.3. Виразне читання поетичного твору в ролях.

2.4. Бесіда за змістом прочитаного.

- Що таке балада?

- Доведіть, що твір « Рибалка» відноситься до балади?

- Яка тема твору? (розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя. )

- Яка ідея твору? (уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя. )

- Із якою метою, Гулак – Артемовський вводить у свою баладу епіграф із Гете?

- Із якою промовою звертався головний герой до рибок?Про що це свідчить?

- Чому рибалка пірнає у воду?

- Чому, на ваш погляд рибалка був сумний?

- Жанр твору , за визначенням автора ? ( Малоросійська балада0

- Розкажіть сюжет балади? Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».

2.5. Ознаки романтизму у творі:
перенесення в літературу фольклорного жанру балади;
незвичайні картини природи;
тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість;
національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки;
наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії.

2.6. Гра «Хто швидше?»

- Виписати із твору всі пестливі форми. («молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько». )

- Випишіть із твору епітети? «сонечко і місяць... веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
- Назвіть р
иторичні оклики , риторичні запитання, метафори . порівняння.повтори.

2.7.. Робота в парах. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики героїв балади.
Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».

2.8. Впіймай слово. .( Пояснити значення цих слів0 Рибалка , Дівчина – русалка. 1790, Пан та Собака, Романтизм

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Проведення тестового опитування

1. Епіграфом до поезії письменник дібрав слова з твору:
а) Д. Байрона;
б) О. Пушкіна;
в) Й. Гете;
г) Г. Гейне.

2. Парубок, сидячи на узбережжі моря з вудкою, запрошував ловитися:
а) «линька, карасика, щуку»;
б) «великих, маленьких»;
в) «смачненьких і гарненьких»;
г) «молоденьких, солоденьких для милого серденька».

3. Поет на початку твору зазначив, що його герой:
а) мав сумний настрій;
б) був задоволений результатами рибалки;
в) виявляв інтерес до підводного життя;
г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину.

4. Дівчинонька, що пливла морем:
а) розчісувала косу;
б) кликала на допомогу;
в) посміхалась;
г) була схожою на фею.

5. За що героїня дорікала Рибалці? Бо він:
а) був необачним і байдужим до всього;
б) нівечив її рід;
в) не звертав на неї уваги;
г) мав неохайний вигляд.

6. На прикладі якої риби Дівчинонька намагалася продемонструвати гарне життя в морі?
а)
щуки;
б) карася;
в) лина;
г) сома.

7. Чого бажала отримати русалка від парубка?
а) Душу;
б) розум і кмітливість;
в) серце;
г) обдарованість і геніальність.

8. Веселенькими з води, за словами Дівчиноньки, виходили:
а) раки;
б) зорі;
в) дощові хмари;
г) сонечко і місяць.

9. Героїня пропонує парубку:
а) подружитися;
б) жити як брат із сестрою;
в) одружитися;
г) викуп, аби він не ловив більше риби.

10. Блиск води русалка порівнює із:
 

 

а) льодом;
б) золотом і сріблом;
в) склом;
г) дзеркалом.

 

11. О нічній порі під водою можна було спостерігати:
 

 

а) блиск зірок;
б) хороводи риб;
в) бій щук;
г) полювання акул.

 

12. Наприкінці твору Рибалка:
а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне;
б) погодився на пропозицію Дівчиноньки;
в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому;
г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів.

V. Підсумок уроку

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання Написати сенкан до слова «Рибалка» , Написати конспект Життєвий і творчий шлях Є.Гребінки. ст.. 149 -150

 

 

 

Петро Гулак-Артемовський коротка біографія

Петро Петрович Гулак-Артемовський, народився 27 січня 1790 р. у містечку Городище на Київщині (зараз Черкаська обл.) в сім’ї священика. У 1801—1803 рр. навчався у Київській ака­демії, Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків.

У 1817 р. — навчався в Харківському університеті, де з 1825 р. він був професор історії і географії, а у 1841—-1849 рр. — ректором. Був високоосвіченою людиною, володів польською і французькою мовами, цікавився просвітницькими ідеями, інтенсивно займався науковою ро­ботою. Гулак-Артемовський заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстер­ного віршування. Активну літера­турну діяльність він розпочав після переїзду 1817 р. до Харко­ва, коли в журналі «Украинский вестник» були надруковані його переклади російською мовою з Ж.-Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна. Популярність поет здобув після опублікування 1818 р. у цьому самому журналі відомої байки «Пан та Собака».

Найпліднішими у творчості поета були 20-ті роки XIX ст. У цей період він публікує байки «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» (обидві 1819), «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» (обидві 1820), «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці» (всі 1827), в яких торкається життєвих проблем, часом соціального характеру.

У 1855 р. Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П. П. Гулак-Артемовський з 1818 р. викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 р. також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу».

Був членом Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві.

Помер П. Гулак-Аремовський 13 жовтня 1865 р. у Харкові.

Петро Гулак-Артемовський твори

Батько та син

Дві пташки в клітці

Пан та собака

Справжня добрість

Цікавий і мовчун

Рибалка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: svitlanaolijnik1976 (14.01.2019)
Переглядів: 152 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту