|
«Я піду в далекі гори» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших його пісень. Володимир Івасюк написав музику восени 1968 року, а слова взимку 1969 року, коли він був студентом Чернівецького медичного інституту.
Зміст
[сховати]
Я піду в далекі гори, У вечірнюю годину > < Я піду в далекі гори, на широкі полонини
< І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини. І попрошу вітра в полі, Щоб не спав, не спав до днини.>
Щоб летів на вільних крилах, У широкі полонини > < Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І приніс до ранку квіти, Що так люблять очі сині. > < І дізнавсь, де моя мила карі очі, чорні брови.
Приспів: Мила моя, люба моя, Квіте- ясен цвіт, > < Приспів: Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу, в очах до тебе, Весь блакитний світ. > < Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.
Я несу в устах цілунки, Радісні пісні, > < Я несу любов-зажуру, мрію молоду,
А в руках несу я ласку ((Й?)-) квіти весняні. > < :І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.
Мила моя, люба моя- Квіте мій ясний. > < А як вітер з полонини прилетіти не захоче,
Я несу в очах до тебе, безліч світлих мрій. > < Все одно знайду дівчину чорні брови, карі очі.
Я несу в устах цілунки, Радісні пісні, > < Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви
: А в руках несу я ласку ((Й?)-) квіти весняні. > < І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.
Приспів: … > < Приспів (2)
Дан дан, да да да да дан дан…
| 
