Змістові помилки:

а). Логічні:

- непослідовний виклад думок;

- відсутність плавного викладу;

- не проводиться основна думка;

- несумісність понять (наприклад: Серед людей було багато дітей);

- протилежність суджень (ласкаво і немилосердно);

- абсурд;

- невдале цитування;

- цитата не відповідає висновку; - допущена помилка у цитаті;

- цитата занадто об’ємна і не підтверджує правильність висловлювання;

- невдало зроблено узагальнення, висновки;

- не простежується розвиток думки від початку до кінця;

- невідповідність (за розміром) частин тексту, тобто непропорційність частин тексту.

б). Фактичні:

- зайві відомості;

- брак важливої інформації або недостатнє висвітлення фактів і подій;

- перекручування фактів.

До змістових помилок належать ще й такі: невідповідність змісту темі; недостатнє її висвітлення; пропуск матеріалу, неповний його виклад; невиправданий повтор одних і тих самих елементів змісту;нечіткість задуму; безсистемність викладу; невдалі зачин і кінцівка;відсутність абзаців або їх необґрунтоване виділення; одноманітність засобів міжфразового зв’язку.

Граматичні помилки:

а). Словотворчі:

- неправильно утворена форма слова (трудолюбимий); торфівний – торф’яний; завдовольнити – задовольнити.

б). Морфологічні:

- неправильне утворення відмінкових форм (минулого року відбулося кілька фестивалей) – фестивалів; немає місців (місць);

- утворення форм невідмінюваних слів (біля кіна, авта) – кіно, авто.

Примітка: модне відмінювання наведених слів ще остаточно не закріплено у правописі, а існує лише у проекті розгляду!

- неправильний вибір однієї з форм (будинок споруджено з каменя) – каменю;

- неправильне утворення ступенів порівняння (треба вчитися більш старанніше) – більш старанно;

- відмінювання двох частин складного числівника (шестидесяти) – шістдесяти;

- вживання ненормованих форм дієслів (біжав, не хотять, робе) – біг, не хочуть, робить;

- ненормоване утворення дієприкметників (розвиваючаяся країна) – країна, що розвивається.

в). Синтаксичні:

Помилки в побудові словосполучень:

- порушення форм дієслівного керування (зазнав поразку) – поразки;

- відсутність необхідного прийменника (автор утілив героя найкращі риси) – …утілив в героя…;

- вживання зайвого прийменника (поділитися про враження) – враженнями;

- неправильний вибір прийменника (по хворобі) – через хворобу, у зв’язку з хворобою;

- неправильний вибір відмінкових форм займенників (оволодіння цього матері-алу) – цим матеріалом; навчання українській мові (правильно: навчання української мови);

- відсутність обґрунтування у виборі прийменника (думка над цим).

Помилки в структурі речення:

- пропуск слів: Василь швидко поробив уроки та побіг у футбол - …побіг грати...;

- змішування прямої і непрямої мови (Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили);

- порушення граматичного зв’язку між підметом і присудком (Я з другом грає-мо в шахи) – ми з другом…;

- пропуск частин складного присудка (Студенти МДГУ готуються кваліфіко-ваними спеціалістами) – …готуються стати…;

- необґрунтоване розчленування присудка (Мишко упав і став непритомним) - Мишко упав непритомним;

- неправильний порядок слів (Треба навчити виготовляти моделі гуртківців) – треба навчити гуртківців виготовляти моделі;

- зайві члени речення (У Василька щеміло його серце) - У Василька щеміло серце;

- нечіткі смислові зв’язки (Письменник закликає до боротьби проти своїх поневолювачів) - Письменник закликає до боротьби проти поневолювачів;

- граматична неоднотипність однорідних членів речення (Шевченко закликав до боротьби рвати кайдани) - Шевченко закликав до боротьби. Або: Шевченко закликав рвати кайдани. Або: - Шевченко закликав до боротьби, він хотів розірвати ненависні кайдани кріпацтва…;

- порушення граматичного зв’язку з одним із однорідних членів (Я зацікавився і прочитав цю книжку) – Я зацікавився цією книжкою і прочитав її;

- дієприслівниковий зворот не пов'язаний з присудком однією основою (Притиснувши руку до дерева, кров зупинилася) - Коли він притиснув руку до дерева, то кров зупинилася;

- порушення цілісності дієприкметникового звороту (Вражений, Дмитрик, її словами, зупинився) – Дмитрик, вражений її словами, зупинився;

- відсутність необхідного порівняльного звороту (Осінь цього року тепліша…) - Осінь цього року тепліша, ніж торішня;

- сплутування простих речень, ускладнених вставними словами, зі СПР (як бачимо, що ми працювали добре) – Як бачимо, ми працювали добре;

- надмірне ускладнення речення;

- «нанизування» простих речень;

- нечіткий смисловий зв'язок (Сергію дали роботу, що він розвантажував ваго-ни) - Сергію дали роботу, що передбачала розвантажування вагонів);

- сплутування ознак ССР та СПР (Де раніше росли чагарники, а тепер на їх місці колосяться жита.) - Де раніше росли чагарники, там тепер колосяться жита. Або: Де раніше росли чагарники, тепер на тому місці колосяться жита;

- дублювання змісту сполучним словом (Ми їхали в село, де я працював там улітку) - Ми їхали в село, де я працював улітку. Або: Ми їхали в село, я пра-цював там улітку;

- невідповідність займенника співвідносному з ним іменнику, що знаходиться в іншій частині речення (Шевченко показує прагнення народу, які мріють про краще майбутнє) - Шевченко показує прагнення народу, який мріє про краще майбутнє. Або: Шевченко показує прагнення народу, що мріє про краще майбутнє;

- відрив підрядного означального речення від пояснювального слова (Калитка жаліє наймитові хліба, який працює на нього) - Калитка жаліє хліба наймито-ві, який працює на нього;

- неправильна відмінкова форма сполучуваного слова (Найкращою книгою, яка я прочитала, є «Фараони») - Найкращою книгою, яку я прочитала, є «Фараони»;

- неправильна побудова неповного речення, що входить до складного (Батько був вільний, а мати – кріпачкою) – Батько був вільний, а мати – кріпачка. Або: Батько був вільним, а мати – кріпачкою;

- повтор присудка у другій частині ССР (До першої групи належать робітники, а до другої групи належать капіталісти) - До першої групи належать робітники, а до другої групи – капіталісти;

Мовленнєві помилки:

а). Лексичні:

- невміння користуватися синонімами (Марко все життя присвятив народові. Всі сили і вміння він віддав для нього);

- вживання слова у невластивому йому значенні: обдати гарячим кропом (замість окропом); я рахую, що так можна зробити…- я вважаю;

- порушення лексичної сполучуваності, або невиправдане чи невдале поєднання слів (Федько виконав справжній подвиг; зробити героїчний вчинок; дешеві ціни; коричневі очі);

- коренева тавтологія (створює твори);

- дублювання змісту у двох словах (Шевченко намалював кілька своїх автопортретів);

- вживання слова, не властивого епосі (Рота князя Ігоря);

- вживання слів, що не є властивими українській мові (хижацькість);

- русизми;

- неправильне вживання слів іншомовного походження (дефект мотоцикла);

- вживання паронімів (Я виконав громадянське доручення) – Я виконав громад-ське доручення;

- плеоназми (На зборах були присутні працівники міліції та органи внутрішніх справ. Вручали пам’ятні подарунки і сувеніри. Він посів вільну вакансію головбуха); стара людина похилого віку тощо;

- слова-паразити;

- слова-кальки (приймав участь – брав участь, кранівщик - кранівник; лічити хвороби – лікувати хвороби; ти мені мішаєш - заважаєш, пройшло дві неділі - ..тижня);

- змішування українських і російських слів (Шевченко являється основополож-ником української літературної мови) – Шевченко є основоположником укра-їнської літературної мови;

- діалектизми, арготизми, штампи, жаргонізми, згрубілі й просторічні слова;

- невиправданий повтор одного і того ж самого слова у сусідніх реченнях;

- неточне вживання фразеологізмів: забити руку – набити руку; жити іншим розумом - …чужим розумом;

б). Стилістичні:

- повтори тих самих слів;

- стилістично недоцільне використання тавтології у тексті;

- одноманітність синтаксичних конструкцій;

- пишномовність висловлювання; штучність;

- порожні фрази, зайва емоційність і патетика;

- невмотивоване використання вигуків;

- створення надуманих метафор, невдалих порівнянь, епітетів, їх нагромадже-ння у великому тексті;

- невиправдане поєднання елементів різних стилів в одному тексті;

- стилістично невмотивоване використання іншомовних слів;

- невдале використання засобів організації тексту, неправильно виділений абзац;

- нагромадження стилістично невдалих фраз;

- невмотивоване застосування діалектних слів і просторічних слів.